Пошуковий запит: (<.>A=Кливак В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Булавенко О. В. Роль морфологічних змін плаценти в розвитку плацентарної дисфункції при вагітності, ускладненій герпетичною інфекцією [Електронний ресурс] / О. В. Булавенко, В. В. Кливак, В. І. Ситник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 2. - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_2_30
|
2. |
Булавенко О. В. Морфологічні особливості фетоплацентарної недостатності при герпетичній інфекції у вагітних [Електронний ресурс] / О. В. Булавенко, А. О. Гаврилюк, Т. М. Король, В. В. Кливак, Н. Г. Масіброда // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 20. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_20_10
|
3. |
Кливак В. В. Метаболічні критерії розвитку порушень в систем мати-плацента-плід у вагітних з різними типами герпетичної інфекції [Електронний ресурс] / В. В. Кливак // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msps_2014_19_4_3
|
4. |
Кливак В. В. Прогностичні особливості виникнення плацентарної дисфункції та дистресу плода на тлі герпетичної інфекції вагітних [Електронний ресурс] / В. В. Кливак // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msps_2014_19_4_6
|
5. |
Булавенко О. В. Діагностичні критерії розвитку дистресу плода у вагітних з різними типами герпетичної інфекції [Електронний ресурс] / О. В. Булавенко, В. В. Кливак // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 78-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_22
|
6. |
Льовкіна О. Л. Домінуючі психологічні тенденції у жінок зі стрес-індукованим непліддям [Електронний ресурс] / О. Л. Льовкіна, В. В. Кливак // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 549-552. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_46
|
7. |
Коньков Д. Г. Особливості комплексної терапії бактеріального вагінозу у вагітних із порушенням затульної функції шийки матки [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, Н. В. Адамчук, В. В. Кливак // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 4. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_4_9 Мета дослідження - вивчити клініко-лабораторну ефективність препарату Феміваг (містить Lactobacillus gasseri та Lactobacillus rhamnosus) у комплексному лікуванні бактеріального вагінозу (БВ) у вагітних групи високого ризику розвитку передчасних пологів. Матеріали та методи. Обстежено та проліковано 42 вагітні у терміні гестації 16 - 18 тижнів із порушенням затульної функції шийки матки і діагностованим БВ напередодні встановлення цервікального песарію. В усіх пацієнток оцінювали динаміку виразності симптомів, проводили дослідження виділень методом ПЛР з кількісним підрахунком умовно-патогенних мікроорганізмів та Lactobacillus spp. Також оцінювали перинатальні та неонатальні наслідки. 24 жінкам (основна клінічна група) для відновлення стану вагінальної мікробіоти після лікування БВ призначили вагінальні капсули Феміваг. 18 вагітних використовували харчові добавки, що містили про- та пребіотики (група порівняння). Обстеження проводили до лікування, через 4 та 15 - 16 діб від його початку, через 4 та 8 тижнів після лікування. Результати. Використання вагінального пробіотика Феміваг як компонента комплексної терапії БВ напередодні встановлення серкляжного песарію було ефективнішим від перорального використання харчових добавок з про- та пребіотиками за показниками зменшення числа скарг на посилення вагінальних виділень та вагінального дискомфорту, зникнення випадків свербежу та відчуття печіння у піхві вже на 4 добу терапії. При лікуванні БВ з використанням препарату Феміваг на початку II триместру в жінок із порушенням затульної функції шийки матки відзначалось зникнення контамінації Gardnerella vaginalis / Prevotella bivia / Porphyromonas spp., Mobiluncus spp. / Corynebacterium spp. і Atopobium vaginae та достовірне відновлення вагінальної нормобіоти на 4 та 8 тижні від початку терапії. В основній групі достовірно зменшилась частота випадків передчасного розриву плодових оболонок та хоріоамніоніту. Препарат Феміваг добре переносився та не мав побічних ефектів. Висновки: використання вагінальних капсул Феміваг мало виразний клініко-лабораторний ефект при комплексному лікуванні БВ у вагітних із некомпетентною шийкою матки.
|
8. |
Коньков Д. Г. Сучасні клінічні аспекти ефективної профілактики гестаційної та фетальної патології [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, В. В. Кливак, О. А. Таран, О. Б. Ластовецька // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 5. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_5_5
|
9. |
Коньков Д. Г. Особливості оптимальної негормональної терапії вегетативних розладів у жінок у період постменопаузи [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, О. А. Таран, В. О. Рудь, В. В. Кливак // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 3. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_3_14
|